ВСУ прийняв рішення про порядок стягнення кредитного боргу з поручителя

В рамках розгляду цивільної справи № 6-1599цс15 ВСУ вніс роз'яснення в статті 559 ЦК і 251 ГК і встановив, в яких випадках кредитор має право звертатися за стягненням заборгованості до поручителя.

Суд розглянув претензії кредитора до поручителя, щодо відшкодування заборгованості за непогашеним кредитом і прийшов до висновку, що дані претензії є простроченими, тобто недійсними.

До будь-якої кредитної угоди, що укладається з гарантією поручительства, крім основного документа додається договір поручительства. У ньому обов'язково повинні бути прописані терміни (зазвичай це 6 місяців) протягом яких кредитор має право пред'явити претензії до поручителя, якщо позичальник не виконає умови свого кредиту. Якщо по закінченню даного часу кредитор не направив позов до суду з вимогою компенсації заборгованості, отже, угода вважається анульованою по завершенню терміну дії. При цьому не має значення, чи виконав позичальник свої зобов'язання перед банком, або борг все ще залишається непогашеним.

Таким чином, банку для стягнення боргу з поручителя потрібно дотриматись двох умов. Перше - позичальник повинен мати заборгованість на момент завершення терміну дії кредитної угоди. Друге - не повинен минути термін угоди про поручительство. Якщо друга умова не виконана, то поручитель звільняється від усіх зобов'язань по кредиту і банк повинен вирішувати питання заборгованості безпосередньо з позичальником.

Також ВСУ зазначив, що для прийняття аналогічного рішення досить положень угоди з поручителем і зазначених в ньому термінів. Поручитель не зобов'язаний звертатися до суду і вимагати визнати договір недійсним на підставі завершення терміну його дії.